Старі хати Харькова
 |
НАРОДНОГО КОМИССАРИАТА
ПРОСВЕЩЕНИЯ.
Відсутність публікацій точних креслеників й незначна кількість виданих фотографій робить неможливим наукове штудіювання нашого хатнього будівництва. Завдання нашого часу — заповнити сю прогалину. Досліди над харьківськими хатами показали, що систематичне й раціонально переведене дослідження їх може дати добрий і значний матерьял для штудій над еволюцією українського будівництва. Між ними зустрічаємо ряд будов, утворених майстрами-артистами; такі заслуговують виділення в окрему групу — в число „Памяток українського містецтва“.[1] Друга, більш числена група, не визначаючись яскравими рисами, всеж-таки чимало дає для розуміння будівельного стилю наших старих хат; сі війдуть в „Матерьяли до історії українського мистецтва“.
Дослідження хатнього будівництва на Слобожанщині закроювалося нами в 1920 р. в Архитектурній Секції Харьківського Губ. К. О. П. М. І. С'а на широку скалю: малось на думці перевести реєстрацію, а слідом за нею і точне обмірювання, фотографування, зарисовки й опис всіх найважнійших старих хат Харькова, а після й губернії. На жаль з сього плану пощастило виконати дуже мало: зареєстровано й зафотографовано всі старі хати Харькова, з них девять обміряно (одну з обміряних хат ми випустили в світ минулого року, вісім публікуємо нині). Остання частина наміченої роботи не була виповнена і надіятись на продовження її в близькому будучому не має ніяких підстав. Чи пощастить опублікувати хоч найцікавійше з того, що нами вже було зібрано?[2]
Обслідування хатнього будівництва Харькова переведене було пишучим сі рядки при найближчій участи й допомозі В. К. Троценка, котрий керував обмірами й викреслюванням, він же подав нам матерьял до опису хат.[3] З опублікованих тут вісьми хат 5, 7, 8 допомогав обмірювати й викреслювати В. Соловьїв, 2, 3 — П. Соколов, 6 — О. Степанова; останні обмірені й викреслені самим В. К. Троценком. Для цінкографії ряд креслеників підготовлено було К. А. Барманом та С. В. Григорьївим. Всим названим особам за їх допомогу складаю тут свою найщирішу подяку.
С. Т.
Харьків, 25. VII. 1922.
Перевіряючи наші спроби аналізу планів, перекроїв й фасадів опублікованих тут хат, читач помітить, що в ряді випадків пропорції можна добачити лише в приближенню. Пояснюється се тим, що сі хати походять з тої доби, коли не тільки «класичний», але й «ілюзійний» стиль вже відживав свій вік і в них риси тих відживших стилів знаходимо лише, як пережитки, збережені традицією (несвідомо) в одних випадках більш, в других менш точно. З другого боку, вони всі в більшій чи меншій мірі ремісничі, далекі від гострого відчування й розуміння вимог того класичного стилю. Отже, ми одмічали лише такі прикмети, котрі помітні в ряді памяток.[4] Ряд прикмет повторюється в більшости опублікованих тут хат, а крім того спостерігався і в других частково обслідуваних; сі прикмети вже маємо право — до певної міри — визнати типовими для хатнього будівництва старого Харькова. Кажемо — до певної міри тому, що для остаточного встановлення їх потрібно мати більш числений, а в де-яких пунктах і виразнійший матерьял.
Кінчаємо книжку побажанням, щоб публікації харьківських хат послужили імпульсом для переведення аналогічних штудій по всій Україні, що спричинилося б до вияснення, як загальних, основних рис, так і місцевих відмін українського світського будівництва. Характерні риси і проблема походження «класичного» стилю нашого будівництва можуть виявитись лише публікаціями точних креслеників й фотографій в супроводі описів найстарійших хат архаїчних сел та містечок України (особливо поліських та гірських з Галичини). Для з'ясування форм «ілюзійного» стилю крім креслеників й фотографій необхідно мати видання поліхромних і взорчастих розписів хат (особливо подільських, херсонських, полтавських і запоріжських).[5]
——————
- ↑ Одну з таких ми вже опублікували в 1 вип. „Памяток українського мистецтва“ (Таранушенко С. „Хата по Єлисаветинскому пров. під ч. 35 в Харькові“. Харьків, 1921).
- ↑ В нашім роспорядженню маються: 1) альбом фотогр. знимків старих хат Харькова (звиш 200 негативів загальних видів і деталів), 2) альбом (23 рис.) акварельних копій з старих розписних кахель, 3) 8 аквар. рисун. внутрішн. виду хат, 4) 5 рисун. надвірнього вигляду (поліхромія) хат.
- ↑ В формі відповідів на „Анкетний листок для складання реєстрацийних описів памяток старовинного деревляного будівництва“. „Листок“ сей, зложений нами, видано в 1922 р. Головмузеєм при Наркомосі. Добувати його можна у автора сеі книжки.
- ↑ Найголовнійші з них: 1) план хати дає чотирьохкутник дуже близький до квадрату (хати — 1, 3, 6, 7, 8). 2) Діагональ плану хати дає довжину останньої частини чола хати — 3, 6). 3) Відношення довжини чола до причілку в плані = 3:2 (хати — 4, 5). 4) Половина діагоналі плану цілоі будови дає довжину причілка; другими словами чотирьохкутник розділений діагоналлю дає прямокутний трьокутник, у котрого менший катет = ½ гіпотенузи (хати — 7, 8). 5) Вишина зрубу = ½ довжини причілкової стіни (хати — 1, 3, 5, 6, 8). 6) Вишина кістяка покрівлі = вишині зрубу чи стін (хати — 1, 2, 3, 5). 7) Відношення вишини дверей до ширини = 2:1 (хата — 1, 3, 4, 5, 7). 8) Відношення вишини вікна до ширини = 3:2 (хати — 1, 4, 7, 8), = 4:3 (хати — 3, 5). 9) Залом причілкового схилу покрівлі розраховано на точку погляду з середини вулиці (хати: — 1, 6).
- ↑ Про „класичний“ та „ілюзійний“ стилі наших хат. див. „Хата по Єлисавет. пр. під ч. 35 в Харькові“, стор. 50, 56—60.
|
Ця робота перебуває в суспільному надбанні в Сполучених Штатах.
|