Сторінка:Винниченко проти Петлюри - зб. ст. (1920).pdf/3: відмінності між версіями
Madvin (обговорення | внесок) Мітка: Вичитано |
LehBot (обговорення | внесок) link |
||
| Тіло сторінки (буде включатися): | Тіло сторінки (буде включатися): | ||
| Рядок 11: | Рядок 11: | ||
Знаменувало це спробу трудової, робітничої і селянської української інтелігенції, з хоробливо-чутливим національним почуттям — здійснити революційним шляхом максімум національних здобутків, погодивши момент національного і соціяльного визволення в буржуазній революції. |
Знаменувало це спробу трудової, робітничої і селянської української інтелігенції, з хоробливо-чутливим національним почуттям — здійснити революційним шляхом максімум національних здобутків, погодивши момент національного і соціяльного визволення в буржуазній революції. |
||
Висуваючи на перший плян національне визволення мимоволі через слабість національно свідомих власних сил змушена була вона йти на компроміс із власною „ріднесенькою“ буржуазією, берегти „єдність національного фронту“, офіруючи йому несвідомо інтереси робітничої кляси, інтереси революції. Але зраджуючи так свою клясу, йдучи проти неї поруч з авантюрниками і банкірами, Винниченко і йому подібні роблять це в самозасліпленні, часто з тугою, з почуттям одірванности — аж поки не підходить момент прояснення, каяття і переходу в табор революції до тих, як їм здавалось, слабих сил, які творять міжнародню революцію, погоджуючи соціяльне і націнальне клясовій боротьбі. |
Висуваючи на перший плян національне визволення мимоволі через слабість національно свідомих власних сил змушена була вона йти на компроміс із власною „ріднесенькою“ буржуазією, берегти „єдність національного фронту“, [[офірувати|офіруючи]] йому несвідомо інтереси робітничої кляси, інтереси революції. Але зраджуючи так свою клясу, йдучи проти неї поруч з авантюрниками і банкірами, Винниченко і йому подібні роблять це в самозасліпленні, часто з тугою, з почуттям одірванности — аж поки не підходить момент прояснення, каяття і переходу в табор революції до тих, як їм здавалось, слабих сил, які творять міжнародню революцію, погоджуючи соціяльне і націнальне клясовій боротьбі. |
||
І цей момент, — момент признання соціялістичної сути революції з боку рештків чесної, трудової інтелігенції — є моментом остаточного знищення „єдиного національного фронту“, моментом повного завершення національної революції. |
І цей момент, — момент признання соціялістичної сути революції з боку рештків чесної, трудової інтелігенції — є моментом остаточного знищення „єдиного національного фронту“, моментом повного завершення національної революції. |
||