Пісня козака Плахти: відмінності між версіями

Вилучено вміст Додано вміст
Оформлення
.
Рядок 1:
{{заголовок
{{Про_текст
| назва = [[Записки НТШ/47|Записки Наукового товариства імені Шевченка, Том XLVII]]
| Назва = Пісня козака Плахти
| автор =
| Підзаголовок =
| секція = Пісня козака Плахти
| Частина =
| секція_альт = Piesń Kozaka Płachty
| Автор =
| перекладач_секції = Іван Франко
| Без_автора =
| рік = 1902
| Автори =
| місто = Львів
| Автор1 =
| видавництво =
| Мова_оригіналу = староукраїнська
| правопис = Ж
| Назва_оригіналу= Piesn Kozaka Plachty
| примітки =
| Підзаголовок_оригіналу=
| Вікіпедія = Пісня козака Плахти
| Перекладач = Іван Франко
| категорія_сховища = Song of the cossack Plakhta
| Зміст =
| З_циклу =
| Із_збірника =
| Дата_створення =
| Дата_публікації= 1902
| Джерело =
| Вікіпедія = Пісня козака Плахти
| категорія_сховища = Song of the cossack Plakhta
}}
 
<pages index="Записки Наукового товариства імени Шевченка. Том XLVII (1902).djvu" from=13 to=16 fromsection="1" tosection="1" />
{{poem-on|Пісня козака Плахти}}
<poem>
: Кулина.
Ой козачейку, пане-ж мій,
Далек же маєш домик свій?
 
{{PD-auto
: Козак.
| країна = UA
При березї, при Дунаю,
| рік-публікації = 1902
Там я свою хижу маю:
| рік-смерті = 1916
Лїс зелений, оздоблений
}}
Красним цьвітом, густим листом,
То дім мій, то покій.
 
: Кулина.
Гой козачейку, пане-ж мій,
На чім же буде поїзд мій?
 
: Козак.
Посажу тя за бедрами,
Привяжу тя тороками,
Бог над нами, кінь під нами,
Ти зо мною, я з тобою, —
Побіжим, поспішим!
 
: Кулина.
Гой козачейку, пане-ж мій,
Який же буде покарм твій?
 
: Козак.
Будем їсти саламаху,
Козацькую затираху,
При криниці без ''тескницї'',
Будем їсти, будем пити,
Викрикати, ''облапяти''.
 
: Кулина.
Гой козачейку, пане-ж мій,
Що за роскіш буде менї?
 
: Козак.
Да в день будеш конї пасти,
В ночи при мнї ляжеш спати,
''O północy ze wszej mocy''
''Ocucę przewrócę''
Дївоньку к серденьку.
 
: Кулина.
Гой козачейку, пане-ж мій,
Який же буде постїль твій?
 
: Козак.
Войлочище під бочище,
А сїдлище в головище,
В дубровицї на травицї
Я закрию і прикрию
Гормаком, жупаном.
 
: Кулина.
Гой козачейку, пане-ж мій,
Сподобав ми ся живот твій.
 
: Козак.
Любо-ж тобі горювати?
Дай преч з тобов поїхати!
 
: Кулина.
Душе моя, я вже твоя!
 
: Козак.
Ручку дай, а всїдай!
 
: Кулина.
Я твоя!
 
: Козак.
Ти моя!
 
: Кулина.
Гой козачейку, пане-ж мій,
Не донесе нас коник твій.
 
: Козак.
Не жури-ж ся ти для того,
Найдем в полю коний много,
А не найдем, то піш підем.
Нич лихого для любого
Пішки йти, з ним бути.
 
: Кулина.
Гой козачейку, пане-ж мій,
Далек-же іще домик твій?
 
: Козак.
Юже геть ті Запороги,
Кінець нашої дороги.
Тут козаки все юнаки:
Здобуває — пропиває,
Що має — програє.
 
: Кулина.
Гой козачейку, пане ж мій,
Которий же то домик твій?
 
: Козак.
Ген катера розбитая,
Опанчою прикритая,
То мій херем, то мій терем,
Тут ховаю, що-же маю:
Рубашку, сермяжку.
 
: Кулина.
Гой козачейку, пане-ж мій,
Вельми то благий єсть скарб твій.
 
: Козак.
Козак щаслив, хоть не богат,
Нїкому нич не виноват.
Він горює, він чатує:
Де піду — здобуду,
Боярин, Татарин.
 
: Кулина.
Да й що-ж ми то за бесїда,
Нї приятеля, ні сусіда!
Ти ся здобувати пійдеш,
А мене смутну відійдеш:
Ні з ким жити, розмовити,
Нї сестрицї, нї зовицї
З козаком, гуляком.
Коли буде того много,
Пусть мене до дому мого.
 
: Козак.
Коли схочеш поїхати,
Не буду тебе тримати.
Борзо всїдай да й од’їжджай
Ко чортом, всім лихом,
Люб човном, люб коньом.
 
: Кулина.
Долї-ж моя нещасная!
Чого-м ся я дочекала;
На діл мене несла вода,
Тепер мене женеть біда.
Що ж дїлати? Проклинати?
Би пропав, що мене взяв
Дївчину зведену!<ref>''Іван Франко''. Козак Плахта. Українська народня пісня друкована в польській брошурі з р. 1625 / [[Записки Наукового товариства імені Шевченка|Записки НТШ]]. Том 47. Кн. III. — Львів, 1902. — С. 9–12.</ref><ref>[http://www.zhinka-online.com.ua/novini-dlya-zhinki/nayka/243-zhinocha-sich-iak-ukrainky-tvoryly-istoriiu.html Жіноча Січ: як українки творили історію]</ref>
</poem>
{{Робота без Індексу}}
[[Категорія:Староукраїнська поезія]]
[[Категорія:Переклади з староукраїнськї мови]]