Сонце поза мінаретами/Зберігаючи час

Сонце поза мінаретами
Кость Котко
Зберігаючи час
Харків: Книгоспілка, 1928

ЗБЕРІГАЮЧИ ЧАС читачевий і свій власний, автор внамисне не понастромляв до книжки різних описів місцевостей та історичних, статистичних і екзотичних довідок. Автор охоче повідомить кожного читача, що надішле до видавництва свою адресу (звичайно, приклавши 10 коп. марку на відповідь), де саме, з яких книжок і справочників він може здобути подібні дані. Читачам, що не люблять листуватись з письменниками, автор одразу радить чекати літери „Т“ у БСЭ: там напевне будуть всі потрібні відомості.

Що можна побачити в чужій країні за 5 тижнів — без мови, без грунтовного розуміння побуту переходової доби? І ця книжка — не про Туреччину, а про себе, радянського громадянина й українського гумориста в Туреччині.

Що ж до белетристичних ухилів, то хай читач не думає, що йому пощастить колись познайомитися з Лі-ханум чи, скажемо, з Михайлом Володимировичем. Звичайно, це — збірні типи, і дивно було б вимагати від когось із них письмового ствердження всіх його розмов з автором.

І ще, для рецензентів: одного тут не зможе знайти зацікавлений читач. Може, найголовнішого. Робітничої Туреччини автор не бачив і не міг побачити. Автор вважав себе за лояльного гостя Турецької держави й тому не хотів втручатися до тих справ, де він аж ніяк не може погодитися з політикою уряду.