Сонце низенько (Котляревський)
| Струни. Том 1 під ред. Богдан Лепкий Берлін: 1922 Сонце низенько (Іван Котляревський) |
|
СОНЦЕ НИЗЕНЬКО.
Сонце низенько,
Вечір близенько —
Спішу до тебе,
Лечу до тебе,
Мов серденько!
Ти обіцялась
Мене вік любити.
Ні з ким не знаться
І всіх цураться,
А для мене жити!
Серденько моє!
Колись ми двоє
Любились вірно,
Чесно, примірно
І жили в покої.
Ой, як я прийду,
Тебе не застану, —
Згорну я рученьки,
Згорну я біленькі,
Тай не жив стану!..
|
Ця робота перебуває в суспільному надбанні в усьому світі. Цей твір перебуває в суспільному надбанні в усьому світі, тому що він опублікований до 1 січня 1929 року і автор помер щонайменше 100 років тому. |