Сміливий чоловік

Сміливий чоловік автор: Володимир Іванович Самійленко

Створення: 14 листопада 1886 р., опубл.: 1926. Джерело: Володимри Самійленко: твори, том I. Державне видавництво «Художньої літератури» Київ 1958  

Сміливий чоловік

Я дуже сміливий: я не боюсь нікого
     Слабого;
За правду битися готов я до загину
     З-за тину.
Недавно я почав писать у всі газети
     Памфлети.
Я лаю сміло в них, не жалуючи шкури,
     Турнюри.
Я сміло всім кажу, що нам пора усім старатись
     Навчатись,
Що навіть темному народу просвітиться
     Годиться.
Оце я помістив новий трактат чималий
     В журналі.
Там я доказую, що ми живем неладно —
     Докладно.
Що вже нездатний той, що нам дійшовсь у спадок,
     Порядок.
Я так сказав: «Тепер потрібне нам, панове,
     Щось нове…»
В трактаті тім я говорив хоча не ясно,
     Та красно,
І сміливо я підписав під оним
     Псевдонім.

14 листопада 1886 р. ^[1]

---

Примітки

1. Вірш цей додано до листа В. Самійленка до Б. Грінченка від 14 листо­пада 1886 р. але за життя поета не друкувався. Вперше опубліковано в при­мітках до «Вибраних творів», вид. 1926 р., стор. 227. Пізніше Самійленко на тему «Сміливого чоло­віка» написав по суті новий вірш «Ідеальний публіцист». Подається за першою публікацією.