Словник української мови (1937)/єй
◀ єзуітський | Словник української мови Є єй |
єлечко ▶ |
|
Єй, меж. Ей. Єй-богу, єй-же-богу, єй-же-ти-богу! Ей-богу. Єй-богу немає. Шевч. 137. Він усе не дає діла робити, єй-же богу. МВ. II. 22.
◀ єзуітський | Словник української мови Борис Грінченко Є єй |
єлечко ▶ |
|
Словник української мови — Є
єй
Борис Грінченко
1937
Єй, меж. Ей. Єй-богу, єй-же-богу, єй-же-ти-богу! Ей-богу. Єй-богу немає. Шевч. 137. Він усе не дає діла робити, єй-же богу. МВ. II. 22.