Словник української мови (1937)/єднатися
◀ єднати | Словник української мови Є єднатися |
єдність ▶ |
|
Єдна́тися, на́юся, єшся, гл. 1) Соединяться. І прийшли ви єднатись з ним чистою сльозою. О. 1861. III. 12. 2) Договариваться, подряжаться. А що, Опанасе, — єднайся на год!