Словник української мови (1937)/жінчин
| ◀ жінощина | Словник української мови Ж жінчин |
жлоктання ▶ |
|
Жі́нчин, на, не. Женин, принадлежащий жене. Він в жінчиних мотнувсь патинках. Котл. Ен. Хома з того часу зарікся коней купувати та жінчине вередування сповняти. Рудч. Ск. II. 177.