Словник української мови (1937)/жучина

by Борис Грінченко

◀ жученя

Словник української мови Борис Грінченко Ж жучина

жучиха ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Жучи́на, ни, ж. Ход, проточенный в дереве жуком? Самка жука? Желех. A hraj zuczy po zuczèni, a zuczyna po doléni. Kolb. I. 156. Ходить жучок по жучині, а жучина по деревині. Чуб. III. 80.