Словник української мови
Борис Грінченко
Ж
журав
Київ: Соцеквидав України, 1937

Жура́в, ва, м. 1) = Журавель 1. Журав грає, журав грає, журавочка скаче. Чуб. V. 52. 2) = Журавель 2. Вх. Лем. 414. Ум. Жура́вчик.