Словник української мови (1937)/журав
◀ журабки | Словник української мови Ж журав |
журавель ▶ |
|
Жура́в, ва, м. 1) = Журавель 1. Журав грає, журав грає, журавочка скаче. Чуб. V. 52. 2) = Журавель 2. Вх. Лем. 414. Ум. Жура́вчик.
◀ журабки | Словник української мови Борис Грінченко Ж журав |
журавель ▶ |
|
Словник української мови — Ж
журав
Борис Грінченко
1937
Жура́в, ва, м. 1) = Журавель 1. Журав грає, журав грає, журавочка скаче. Чуб. V. 52. 2) = Журавель 2. Вх. Лем. 414. Ум. Жура́вчик.