Словник української мови (1937)/жорстокий

by Борис Грінченко

◀ жорсткий

Словник української мови Борис Грінченко Ж жорстокий

жорстокість ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Жорсто́кий, а, е. 1) Жестокий, свирепый. А первий імператор такий жорстокий був, що тільки збреши, то й голову зніме. ЗОЮР. I. 124. О, голови сліпії і жорстокі… заводите криваві чвари. К. ЧР. 299. 2) Резкий, язвительный, жесткий. Слово жорстоке воздвигає гнів. Ном. № 3300. Чи вже скінчив жорстокі речі? К. Іов. 35. 3) Страшный. Йому приснивсь сон жорстокий. Чуб. V. 768.