Словник української мови (1937)/жнива

by Борис Грінченко

◀ жнець

Словник української мови Борис Грінченко Ж жнива

жнивар ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Жни́ва́, жнив, ж. мн. 1) Жатвенный сбор. Тільки зворуши землю уміючи та посій доладу, — будуть колись добрі жнива на Вкраїні. Хата. XV. 2) Жатвенная пора. В жнива швець шиє, а вона ходить на поле жать. Рудч. Ск. У жнива той чоловік і жінка вийшли у поле жать. Рудч. Ск. 3) Доходное время. Тепер у мірошника жнива: води багато по дощеві, є чим молоти. Каменец. у.