Словник української мови (1937)/жмут

by Борис Грінченко

◀ жмурко

Словник української мови Борис Грінченко Ж жмут

жмуття ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Жмут, та, м. Пучок, пачка, охапка. От вам цілий жмут соломи. Уман. у. На тобі жмут веретін та напряди всі. Грин. I. 48. Держав у руці жмут грошей (папіряних). Новомоск. у. Шовку жмут. Мкр. Н. 19. Ум. Жму́тик, жму́ток. Дикий хміль начіплявсь за те коріння і колишеться кудлатими жмутками. К. Орися. (ЗОЮР. II. 203).