Словник української мови (1937)/жичка

by Борис Грінченко

◀ жичити

Словник української мови Борис Грінченко Ж жичка

жичливий ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

I. Жи́чка, ки, ж. 1) Красная шерстяная нитка, нитка гаруса. Побачивши первий цвіт на огірках, або на гарбузах, перев'язують червоною жичкою, з пояса висмикнутою. Ном. 2) Шерстяная или гарусная тесемка, ленточка. Гол. Од. 47, 54. Ум. Жи́чечка.

II. Жи́чка, ки, ж. Ум. от жиця.