Словник української мови (1937)/житяний

by Борис Грінченко

◀ житце

Словник української мови Борис Грінченко Ж житяний

жихлий ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Жи́тяний, а, е. 1) Сделанный из ржаной соломы. Дала йому мати житяную пужку. Чуб. III. 321. Жи́тяна кві́тка. Букетик из колосков ржи. КС. 1897. VII. 79. 2) С примесью ржи. Гарна була в його пшениця (на полі), тільки житяна. Черк. у.