Словник української мови (1937)/живісінько

Словник української мови
Борис Грінченко
Ж
живісінько
Київ: Соцеквидав України, 1937

Живі́сінько, нар. 1) Очень живо. 2) Очень быстро. 3) Точь-в-точь, как раз так. Таки що вздрить, так з його патрет і вчеше; хоть би тобі відро, або свиня, — таки живісінько воно й є. Кв. I. 123.