Словник української мови (1937)/живучий
◀ живти | Словник української мови Ж живучий |
живучість ▶ |
|
Живу́чий, а, е. Живучий.
◀ живти | Словник української мови Борис Грінченко Ж живучий |
живучість ▶ |
|
Словник української мови — Ж
живучий
Борис Грінченко
1937
Живу́чий, а, е. Живучий.