Словник української мови (1937)/живосилом

by Борис Грінченко

◀ живоробка

Словник української мови Борис Грінченко Ж живосилом

животвір ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Живоси́лом, нар. Насильно. Схопив мене, моя матінко, живосилом на оберемок та й потаскав у кущі. Харьк. Я вже живосилом одволокла Катрю од дверей хатніх. МВ. II. 111. Живосилом не повінча.