Словник української мови (1937)/живопихом

Словник української мови
Борис Грінченко
Ж
живопихом
Київ: Соцеквидав України, 1937

Живопи́хом, нар. Сильно спеша, насильно. Ми огірки збирали якомога швидше, живопихом. Новомоск. у.