Словник української мови (1937)/живо
| ◀ живняк | Словник української мови Ж живо |
живоїд ▶ |
|
Жи́во, нар. 1) Живо. Давно те діялось…, а здається — неначе вчора минуло, — так воно живо перед очима. Стор. II. 2) Быстро, скоро. Було як вишле нас четверо жати, дак живо ниву знесемо. Хата. 103. Ум. Живе́нько, живе́сенько. Став у Марусі на дворі живенько. Грин. III. 235.