Словник української мови (1937)/жахтіти
| ◀ жахота | Словник української мови Ж жахтіти |
жачка ▶ |
|
Жахті́ти, хчу́, хти́ш, гл. Пышать, испускать сильный жар, раскаляться, рдеть. Купа жару, та аж жахтить, червоніє. Г. Барв. 458. Натопив піч, аж жахтить. Харьк. А серденько, немов той жар, жахтіло. К. Бай. 15. Не знаю, як вам і сказати, панієчко, про своє дівоцтво. Цвіло воно — аж жахтіло. Г. Барв. 526.