Словник української мови (1937)/жало

by Борис Грінченко

◀ жалнощі

Словник української мови Борис Грінченко Ж жало

жалоба ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Жа́ло́, ла, с. 1) Жало насекомого, язык у змей. І гади з гострими жалами шипіли, корчились, повзли. Котл. Ен. 2) Острие иголки. 3) Лезвие ножа, топора, косы. Сим. 24. Я різонув, дак жало так і завернулось. Ум. Жа́льце́.