Словник української мови
Борис Грінченко
Ж
жалкий
Київ: Соцеквидав України, 1937

Жалки́й, а́, е́. 1) Жалящий, жгучий, резкий. І на жалку кропиву мороз буває. Ном. № 3824. Жалка кропива. Ном. № 3363. Жалкий батіг. Жалкий вітер потягає. Мог. у. 2) Жалобный. Плач жалкий та болізний. МВ. I. 100.