Словник української мови (1937)/жалитися

by Борис Грінченко

◀ жалити

Словник української мови Борис Грінченко Ж жалитися

жалиця ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Жа́литися, люся, лишся, гл. 1) Жаловаться. Ніколи не жалиться, і не бачила зроду я, щоб вона плакала. МВ. II. 151. Жа́лься, бо́же! Сохрани, бог! Помилуй, бог! Будь милостив, боже! Жалься, боже, чого доброго. Ном. № 7602. Жалься, боже, старенької неньки, що з дочкою ще не нажилася, слізоньками гірко облилася, що дочкою ще не навтішалась, сиротою у хаті зосталась. К. Досв. 2) С изменен. удар.: жали́тися. Жалиться, жалить. Кропива жалиться.