Словник української мови (1937)/жакувати
| ◀ жакування | Словник української мови Ж жакувати |
жалива ▶ |
|
Жакува́ти, ку́ю, єш, гл. Грабить, расхищать. Зараз і почали вози своїх старшин жакувати. К. ЧР. 345. Пожакували всі крамні комори, як жакували з ним у бусурман. К. ПС. 102.