Словник української мови (1937)/жайворонок

Словник української мови
Борис Грінченко
Ж
жайворонок
Київ: Соцеквидав України, 1937

Жа́йвор́онок, нка, м. 1) = Жайворінок. Поле зеленіло, як оксамит зелений, сонечко зіходило, жайворонки співали. МВ. III. 9. 2) Испеченная из теста булочка в виде птички, — такие булочки пекут в день сорока мучеников (9 марта), когда, по народному поверью, прилетают жаворонки, предвестники весны. Маркев. 2.