Словник української мови
Борис Грінченко
Ж
жабрій
Київ: Соцеквидав України, 1937

Жабрі́й, рія́, м. 1) Раст.: а) жабрей, Galeopsis ladanum L. ЗЮЗО. I. 123 и лісови́й жабрі́й. G. tetrahit. ЗЮЗО. I. 123; б) осот, Cirsium arvense? ЗЮЗО. I. 118. 2) Жадный? прожорливый? Вони такі жабрії, що ніколи не наїдяться. Змиев. у.