Словник української мови (1937)/жабинський
◀ жабиний | Словник української мови Ж жабинський |
жабище ▶ |
|
Жаби́нський, а, е = Жабиний. Родила вона. Баба… сина золотокудрика взяла, укинула в криницю, а жабу підкинула. Іде царевич додому, а вона і стрічає. Казала… що буду синів золотокудриків водить, а тепер привела жабинського. Чуб. II. 42.