Словник української мови (1937)/жаба

by Борис Грінченко

◀ ж

Словник української мови Борис Грінченко Ж жаба

жабалуха ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Жа́ба, би, ж. Лягушка; жаба. І жаба риба, бо в воді сидить. Ном. № 8249. Пнеться, як жаба на купу. ЗОЮР. I. 147. Жа́ба ци́цьки дасть (кому). Утонет, вообще — умрет (кто). Греб. 336. Ум. Жа́бка, жа́бонька, жа́бочка. Ув. Жа́бище.