Словник української мови (1937)/епітафія
| ◀ емблемувати | Словник української мови Е епітафія |
ерлець ▶ |
|
Епітафія, фії, ж. Эпитафия. Шрам, розглядуючи ту горорізьбу да читаючи епітафії, засмутився душею. К. ЧР. 101.
| ◀ емблемувати | Словник української мови Борис Грінченко Е епітафія |
ерлець ▶ |
|
Словник української мови — Е
епітафія
Борис Грінченко
1937
Епітафія, фії, ж. Эпитафия. Шрам, розглядуючи ту горорізьбу да читаючи епітафії, засмутився душею. К. ЧР. 101.