Словник української мови (1937)/дірявити
◀ дірявий | Словник української мови Д дірявити |
дірявка ▶ |
|
Діря́вити, влю, виш, гл. Дырявить.
◀ дірявий | Словник української мови Борис Грінченко Д дірявити |
дірявка ▶ |
|
Словник української мови — Д
дірявити
Борис Грінченко
1937
Діря́вити, влю, виш, гл. Дырявить.