Словник української мови (1937)/дірчавіти
◀ дірочка | Словник української мови Д дірчавіти |
дірявий ▶ |
|
Дірча́віти, вію, єш, гл. Ноздреватеть. Сніг м'якшає, лід дірчавіє… весною дише. Мин. ХРВ. 292.
◀ дірочка | Словник української мови Борис Грінченко Д дірчавіти |
дірявий ▶ |
|
Словник української мови — Д
дірчавіти
Борис Грінченко
1937
Дірча́віти, вію, єш, гл. Ноздреватеть. Сніг м'якшає, лід дірчавіє… весною дише. Мин. ХРВ. 292.