Словник української мови (1937)/діркуватий
| ◀ дірка | Словник української мови Д діркуватий |
дірочка ▶ |
|
Діркува́тий, а, е. Имеющий много дыр, дырчатый, ноздреватый. НВолын. у. Дуже діркуватий хліб з сеї муки, — не знати, чого воно так. Каменец. у.
| ◀ дірка | Словник української мови Борис Грінченко Д діркуватий |
дірочка ▶ |
|
Словник української мови — Д
діркуватий
Борис Грінченко
1937
Діркува́тий, а, е. Имеющий много дыр, дырчатый, ноздреватый. НВолын. у. Дуже діркуватий хліб з сеї муки, — не знати, чого воно так. Каменец. у.