Словник української мови (1937)/ділитися
| ◀ ділити | Словник української мови Д ділитися |
ділій ▶ |
|
Діли́тися, лю́ся, лишся, гл. Делиться. Як пожали вони просо, то почали ділиться, да й не помирились. ЗОЮР. II. 31.
| ◀ ділити | Словник української мови Борис Грінченко Д ділитися |
ділій ▶ |
|
Словник української мови — Д
ділитися
Борис Грінченко
1937
Діли́тися, лю́ся, лишся, гл. Делиться. Як пожали вони просо, то почали ділиться, да й не помирились. ЗОЮР. II. 31.