Словник української мови
Борис Грінченко
Д
дівчур
Київ: Соцеквидав України, 1937

Дівчу́р, ра́, м. 1) Волокита, любитель девушек. Харьк. 2) Гермафродит женского рода. ЕЗ. VIII. 112.