Словник української мови (1937)/дівоцтво

by Борис Грінченко

◀ дівоха

Словник української мови Борис Грінченко Д дівоцтво

дівоцький ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Діво́цтво, ва, с. 1) Девичество; девство. Левиц. Пов. 45. І дівоцтво своє, і худобу хочеш занапастити за таким харцизякою. Кв. II. 210. Кохалась я з одним козаком і заприсягалась нікому більш, як йому одному віддати моє дівоцтво. Стор. I. 34. 2) = Дівота.