Словник української мови (1937)/дівич-вечір

Словник української мови
Борис Грінченко
Д
дівич-вечір
Київ: Соцеквидав України, 1937

Діви́ч-вечір, чора, м. Девичник. Чуб. 99. КС. 1883. II. 372. Невеселий дівич-вечір у нашої молодої. МВ. I. 41.