Словник української мови (1937)/дяченятин
◀ дяченя | Словник української мови Д дяченятин |
дячити ▶ |
|
Дяченя́тин, на, не. Принадлежащий ребенку дьячка.
◀ дяченя | Словник української мови Борис Грінченко Д дяченятин |
дячити ▶ |
|
Словник української мови — Д
дяченятин
Борис Грінченко
1937
Дяченя́тин, на, не. Принадлежащий ребенку дьячка.