Словник української мови (1937)/дяконча

< Словник української мови (1937)

◀ дяконувати

Словник української мови
Борис Грінченко
Д
дяконча

дякування ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Дяконча́, ча́ти, с. Ребенок диакона. Ум. Дяконча́тко, дяконча́точко.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1937)/дяконча&oldid=653569