Словник української мови
Борис Грінченко
Д
душно
Київ: Соцеквидав України, 1937

Ду́шно, нар. Жарко, душно. Ном. № 10288. Душно мені, — ходім, дочко, до ставка купатись. Шевч. 22. Ум. Душне́нько.