Словник української мови
Борис Грінченко
Д
душман
Київ: Соцеквидав України, 1937

Душма́н, на́, м. Притеснитель, угнетатель. К. ПС. 70. Пресвітлий князю, ти всього не знаєш, що в тебе коять душмани козацькі… бо дуки ці голоту зобіжають. К. Бай. 57.