Словник української мови
Борис Грінченко
Д
духота
Київ: Соцеквидав України, 1937

Духо́та, ти, ж. 1) Зной, жара, духота. А сонце все пече та пече, духота душить, сохне в горлі, в роті, в грудях. Левиц. I. 83. 2) Спертый воздух.