Словник української мови (1937)/духвалий
| ◀ духати | Словник української мови Д духвалий |
духвати ▶ |
|
Духва́лий, а, е. Самонадеянный, самоуверенный. Який ти дуже духвалий. Киев. г.
| ◀ духати | Словник української мови Борис Грінченко Д духвалий |
духвати ▶ |
|
Словник української мови — Д
духвалий
Борис Грінченко
1937
Духва́лий, а, е. Самонадеянный, самоуверенный. Який ти дуже духвалий. Киев. г.