Словник української мови (1937)/дурнісінький
| ◀ дурниця | Словник української мови Д дурнісінький |
дурнісінько ▶ |
|
Дурні́сінький, а, е. Совершенно глупый. Рудченко. Сказки. II. 174. Дурни́й дурні́сінький. До крайности глупый.
| ◀ дурниця | Словник української мови Борис Грінченко Д дурнісінький |
дурнісінько ▶ |
|
Словник української мови — Д
дурнісінький
Борис Грінченко
1937
Дурні́сінький, а, е. Совершенно глупый. Рудченко. Сказки. II. 174. Дурни́й дурні́сінький. До крайности глупый.