Словник української мови (1937)/дурнина

by Борис Грінченко

◀ дурник

Словник української мови Борис Грінченко Д дурнина

дурниця ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Дурни́на, ни, ж. = Дурниця 1 и 2. Хіба тільки горілкою вп'єшся? Дурнину можна зробити й з вина. Змиев. у. Лежить цюра в дубині, не кланяється дурнині. Грин. III. 608. Дурни́ну строїти. Говорить или делать чепуху. Змиевский уезд.