Словник української мови (1937)/дуракуватий

by Борис Грінченко

◀ дурак

Словник української мови Борис Грінченко Д дуракуватий

дуранляси ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Дуракува́тий, а, е. Дураковатый, глуповатый. Один дуракуватий челядник розказував, що як він їздив у Крим по сіль, дак хоча ж і солі наївсь уволю. Грин. I. 230.