Словник української мови (1937)/дупка
◀ дупельце | Словник української мови Д дупка |
дуплавий ▶ |
|
Ду́пка, ки, ж. 1) Ум. от дупа. 2) Ку́рячі ду́пки. Раст. Anchusa officinalis. Вх. Пч. I. 8.
◀ дупельце | Словник української мови Борис Грінченко Д дупка |
дуплавий ▶ |
|
Словник української мови — Д
дупка
Борис Грінченко
1937
Ду́пка, ки, ж. 1) Ум. от дупа. 2) Ку́рячі ду́пки. Раст. Anchusa officinalis. Вх. Пч. I. 8.