Словник української мови
Борис Грінченко
Д
дулевина
Київ: Соцеквидав України, 1937

Дуле́вина, ни, ж. Сильно закаленная сталь. КС. 1887. III. 584. Нічого, друже, не журися: в дулевину себе закуй. Шевч. 581.