Словник української мови (1937)/дукар
| ◀ дука | Словник української мови Д дукар |
дукат ▶ |
|
Дука́р, ря́, м. Богач. Такому дукареві бувши, та не зарятувать чоловіка грішми. Лубен. у.
| ◀ дука | Словник української мови Борис Грінченко Д дукар |
дукат ▶ |
|
Словник української мови — Д
дукар
Борис Грінченко
1937
Дука́р, ря́, м. Богач. Такому дукареві бувши, та не зарятувать чоловіка грішми. Лубен. у.